- зруйнований
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зруйнувати. || зруйно́вано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який зруйнувався.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зруйнований — [зруйно/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
зруйнований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зруптований — зруйнований … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия
Шкурупий, Гео Данилович — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
гнилий — а/, е/. 1) Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2) Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3) перен. Порочний у якомусь аспекті … Український тлумачний словник
демієлінізований — а, е. У якого зруйнований мієліновий шар нервових волокон … Український тлумачний словник
зруйнованість — ності, ж. Стан за знач. зруйнований 2) … Український тлумачний словник
напівзруйнований — а, е. Трохи, наполовину зруйнований … Український тлумачний словник
недоруйнований — а, е. Не остаточно зруйнований … Український тлумачний словник